Горе луковое

Вирішив я тебе, кацапа, трохи полякати. Перекладами Шекспіра українською. Бійся, вато!

12 сонет

Коли вслухаюся в печальний хід
Годинника хвилиною нічною,
Коли дивлюся на прив'ялий цвіт,
На кучері, що світять сивиною,

На голі дерева, що для отар
Давали влітку тінь і прохолоду,
На зелень врун, що зв'яже їх жнивар
В снопи й складе в копу сивобороду,

Я думаю з тривогою про те,
Що молодість твоя минуща, друже;
Вона вже незабаром відцвіте,
А там косою час махне байдуже...

Нащадкам дай життя, як хочеш ти
Без остраху назустріч смерті йтиі

(Переклад Дмитра Павличка)


Коли дивлюсь, як час годинник лічить,
Як світлий день в ніч чорну порина,
Й фіалка в’яне, що весні так личить,
Як скроні посріблила сивина;

Коли я бачу знов гаї безлисті,
Де в спеку тінь знаходили стада,
Й кива з возів у павутин намисті
Снопів остистих сива борода; –

Тоді я згадую про твою вроду,
Що і її загибель скоро жде.
А втім, краса дасть радо на це згоду,
Як бачить, що нова на зміну йде.

Час нищить помахом коси одним:
Залиш нащадків, щоб змагаться з ним.

(Переклад Віктора Марача)


Коли годинника подзвіння сонні
Звістують дня померклого відхід,
Коли безжально сніг ляга на скроні
І осипається фіалки цвіт;

Коли тремтять безлисті верболози,
Де в спеку тінь була для череди,
А вицвіт літа у снопах на возі
Трясе остюччям сивим бороди,-

Я думаю про квіти нетривалі -
Краси твоєї швидкоплинний цвіт,-
Невже судилось їм в років проваллі
Загинути, осиротивши світ?

О ні! Не знищить їх коса осіння,
Коли від них розсіється насіння.

(Переклад Дмитра Паламарчука)

Виявляється, вата боїться перекладів Шекспіра українською. Чудово, ми це врахуємо під час денацифікації. Будете нам Донбас відбудовувати під Шекспіра.